Твір «Мела хату, мела сіни та й засміялася»

слухати навігація у сеансі
Архівний шифр сеансу
Порядковий номер у сеансі
38
Початок твору/інципіт
Мела хату, мела сіни та й засміялася
Текст
  1. Мела хату, мела сіни та й засміялася,
    Вийшла мати із кімнати та й догадалася.2
  2. – Знаю, доню, знаю, рідна, з чого ти смієся
    Полюбила’с козаченька та й не признаєся.2
  3. – Полюбила козаченька, гори ж мої, горе.
    За старого я не піду, бо борода коле.2
  4. А й піду я за такого, що сіються вуса,
    Він на мене кивне-мургне, а я засміюся.2
  5. Він на мене кивне-мургне чорними бровами,
    Я до нього засміюся рідкими вустами.2
Музичні інструменти
Коментар (респондента, збирача, транскриптора)
Комунікативний контекст
Обрядовий контекст
Обставини виконання
Уснословесний жанр
Народномузичний жанр
Жанр (народне визначення)
Транскриптор
Т-1) Беднарська Ружена
Мотиви

Аудіозапис

тут ви можете прослухати аудіозапис лише обраного твору

Дані про аудіозапис

Архівний шифр запису
EK_12AV20080701_maria_seans12_audio01
Архівний формат
Цифровий (аудіофайл, wma)
Рівень якості
Нормальний
Пристрій
Цифровий диктофон Olympus WS-320M