Твір «Весною, мій милий, весною, коли ти до мене ходив»

1. [Весною, мій милий, весною], [1] коли ти до мене ходив,
   На згадку про щири кохання синочка мені залишив.2
2. Спочатку це було кохання, спочатку це була любов,
   А потім, як липа розцвіла, пропала вже наша любов.2
3. До липи ще літо вернеться, і липа ще раз зацвіте,
   До мене любов не вернеться, життя моє марно пройде.2
4. А де ж тії місячні зорі, а де ж та зозуля у гаю,
   А де ж того милого очі, ой Боже, як я їх люблю!2
5. А місячні зорі на небі, а спів солов’я у гаю,
   А милого очі далеко, ой Божи, як я їх люблю.2
6. Не хочеш, не мусиш, не треба, просити тебе не буду,
   Ти ще раз до мене вернесся, я більше тобі не прощу.2
7. Весною, мій милий, весною, весною до мене ходив,
   На згадку про щири кохання, дарунки мені зприносив.2

[1] Слова відсутні на аудіоносієві, відтворено із записів польвого зошита. – Примітка транскриптора.