Твір «Ой вербо, вербо, сухая вербо, на тобі листя зелене»

1. Ой вербо, вербо, сухая вербо, на тобі листя зелене.
   – Ой де ж ти їдеш, де від’їжаєш, ти мій миленький від мене?2
2. – Не далеченько, моє серденько, скоро повернусь до тебе,
   Як будеш жила ти, моя мила, щоб ти за мнов ни тужила.2
3. – Якби я мала крила орлині, якби я вміла літати,
   Я б политіла на Україну свого милого шукати.2
4. Лечу я днину [1], лечу я другу – свого милого ни бачу,
   Ой сяду, сяду в вешневім саду, сяду та й гірко заплачу.2
5. Ой вийшла з хати старая мати, свого синочка питає:
   – Що ж то за пташка, що за пташина в нашому саду співає?2
6. – Ой то ни пташка, то ни пташина в нашому саду співає,
   А то дівчина чорнобривая свого милого шукає.2

[1] першу – варіант виконання. – Примітка транскриптора.