Твір «А й у місті Мартинові стара матінка прийшла»

1. А й у місті Мартинові стара матінка прийшла,
   Свому синові рідному пєрєдачу принисла.2
2. «Пєрєдайте пєрєдачу, бо на світі говорят,
   Що по тюрмах політв’язнів б’ють, ще й голодом морят».2
3. Настоятіль, постоявши, усміхнувся і сказав:
   – Твій синочок тої ночи в смертну келію попав.2
4. – Цю остатню перєдачу єго другам занисіт,
   Нехай …?... спізнає [1], що він сідів у тюрмі.2
5. Постояла стара мати, заплакала і пішла,
   І ніхто її ни бачив, що в душі вона нисла.2
6. А в душі вона понесла тяжкий камінь на сирцю,
   З вочей так ся лляли сльози, мов накидав би пирцю.2

[1] згадают – варіант виконання.