Твір «Віє вітер по гаю, з дерев листя позривав»

1. Віє вітер по гаю, з дерев листя позривав.
   Літа [1] мої молодії я в кайданах змарнував.2
2. Ой минає темна нічка, наступає білий день,
   Пробудилась Україна, кайданами дзень та й дзень.2
3. Ой не сумуй, Україно, кайданами не дзвони,
   Будь весела, Україно, ми твої вірні сини.2
4. Ой минає один рочок, наступає другий рік,
   Прийшли браття з України визволять [2] мене [3] на світ.2
5. Одну браму розрубали, другу браму розтягли,
   Взяли мене за рученьки та й на волю вивели.2
6. Гуляй, гуляй, дівчинонько, і за мене споминай,
   Я всі тюрми пересидів за Вкраїну – рідний край.2
7. На горді черешенька, на черешні білий цвіт,
   Щоби’с знала, дівчинонько, в криміналі гіркий світ.2
8. В криміналі гірко жити, нема сонця, ні тепла.

[1] літа ж – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
[2] визволяти – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
[3] нас – варіант виконання. – Примітка транскриптора.