Твір «В саду, в саду вишневому, там соловейку щебетав»

1. В саду, в саду вишневому, там соловейку щебетав,
   Додому я просилася, а ти мене все не пускав.2
2. – Ой, милий мій, а я твоя, пусти мене – зійшла зоря,
   Проснеться матінка моя, буде питать, де була я. [1]2
3. – А ти їй дай такий отвіт, який чудовий, гарний світ.
   Весна іде, красу несе, а в тій красі радіє все.2
4. – Доню моя, не в тому річ, де ти гуляла цілу ніч,
   Чому розплетена коса, а на очах блистить сльоза?2
5. – Коса моя розплетина, бо її подружка розплела,
   А на очах блистить сльоза, бо полюбила хлопця я.
6. – Мамо моя, ти вже стара, а я дівчина молода,
   Я жити хочу, я люблю. мамо, не лай доню свою.

[1] Р-1).: То там по два рази «Проснеться матінка моя, / Буде питать, де була я…».. – Примітка респондента.