Твір «Шуміли верби, попові дебри»

1. Шуміли верби, попові дебри
   Та й лозоє пруття,
   Люб’ю тя, дівча,2
   До людей ни возьму тя.
2. Ни так про людей,2
   Як мати ….
   Мене за тобов2
   Само сердейко болит.
3. – Няй тя ни болит,2
   Чужая дітинойко.
   Жинися здоров, як вітер з горов
   Сам з свойов родинойков.
4. Женися здоров, як вітер з горов,
   Як вітер по долині.
   Дай мині покій [1]2
   Бідненькі сиротині.
5. – Якби ти била2
   Та й сиротина бідна.
   Не носила б бе’з2
   Пацюрочки із срібла.
6. – Ой бе’з носила2
   Пацюрочки дрібнийкі,
   То як в нас носят2
   Сиріточки біднийкі.

[1] Спокій – варіант виконання. – Примітка транскриптора.