Твір «Чому на Різдво печуть паланицю [продовження]»

слухати навігація у сеансі
Архівний шифр сеансу
Порядковий номер у сеансі
32
Початок твору/інципіт
Чому на Різдво печуть паланицю [продовження]
Текст

Р-1).: Я вам ше ту паланицю ни повіла як Мати Божа втікала з Ісусом. І вже ся дужи змучили і в лісі дивиться є світло там світи там далеко, дужи далеко. А Йосиф говорит:
– Марія, підем ми на то світло. Вони ся дуже змучили та й дитина маленичка, попісяне, таке всяке. Та й йдут на то світло. Приходять ближче – якась хатина там є така невеличка. Прийшли вони під ту хату. Стукают. А жінка ся відзиває:
– Хто там, хто там?
А вони повідают:
– Ми в дорозі з дітинов малийков. Жінка, чоловік і дитина малийка.
– Йой, я вас до хати не пускаю. Мій чоловік розбійник. Він вас повбиває всіх тут. І дітину, і вас і всіх ту. Його типер дома нема, а я не знаю коли прийде. Надийде, а ви прийдете до хати.
А вони ся просят дуже. Би хоть перевити, жи би змінити якісь там пеленки. Але вона ніяк не пускає і вже, але вони ся просят: «Ну на хвилиночку, на хвилиночку!» Та й вона помнякла та й пустила до хати, як то називают Свята Сім’я, пустили до хати та й повідат:
– Дайте ми води трошки я підмию дітину, бо повпрівало, бо присипки ні нич.
А вона все ся дивит в вікно.
– Йой, аби мій чоловік не прийшов. Він вас повбиває і мене вб’є.
І мала тута жінка тожи дітину малейку і та дітина била дуже в струп’ю… Що вони ни робили, чим вони ни мастили, а то ни злазило. Мати Божа повідат:
– Дайте мині води я свою дітину трошки промию в ті воді, а путому ви в ту купільпоставити свою дитину.
Вона мала такі почуття, вона била,ласка Божа в ній панувала. Вона мала таке почуття, що як вона положе в ту купіль, що Ісусик ся купав, шо то всьо пропаде. І так било. Вона, ту свою дитину поставила, … як витягла дитину з купелі, а дитина біленичка, всьо ся лишило в купелі. А тут стукат, її чоловік йде. Вона сама не знає де їх сховати, де сховає хатина якась малейка тамки. Йо-йой, то вже мій чоловік, він вже вас ту всіх піб’є, певно і мене вб’є, шо я вас впустила. Али пішла втворяти. Таки як жінка втворила, а він надійшов:
– Шо то за сім’я, що то за сім’я?
Підняв так, він мав меч, підняв меч догори, я їх порубаю. А вона зачала дуже просити.
– Ни рубай! То надзвичайна сім’я. Дви яка наша дітина била, ти знаєш, ти ї лишив, а подивисі яка зараз дітина.
А він тоги пом’як. Меч той впустив. Повідат своїй жінці спечи палиницю їм на дорогу, паляницю.
І на ту традицію паляниці все пекли. Моя мати все, не било такого Вечора Святого жи би вона не спекла палиницю. На ту … паляниця ся пекла. Він велів шо спечи паляницю на дорогу, як ввидів шо дітина така і повідат: «Спровадь їх на дорогу жи би їх ни ймили то ти кати, які їх здоганяют». Так.

Музичні інструменти
Коментар (респондента, збирача, транскриптора)
Комунікативний контекст
так
Обрядовий контекст
Обставини виконання
Уснословесний жанр
Народномузичний жанр
Жанр (народне визначення)
Транскриптор
Т-1) Іванищук Марія
Мотиви

Аудіозапис

тут ви можете прослухати аудіозапис лише обраного твору

Дані про аудіозапис

Архівний шифр запису
EK_12AV20080701_maria_seans03_audio01
Архівний формат
Цифровий (аудіофайл, wma)
Рівень якості
Нормальний
Пристрій
Цифровий диктофон Olympus WS-320M