Твір «Розвивайся, ой ти, старий дубе, весна красна буде»

1. Розвивайся, ой ти, старий дубе, весна красна буде.
   Розпадуться пута віковії, [1] прокинуться люди.2
2. Встануть межі, що помежували чужі між собою,
   Встане мати, пригорне всі діти теплою рукою. [2]
3. Пора, діти, пора поглядіти по власній хаті,
   Щоб ґаздою, ані слугою перед світом стати.
4. Встань же наша, ненько Україно, щаслива та вільна,
   Від Кубані аж до Сяну річки одна нероздільна.

[1] Р-1).: А знаєте шо то таке є «пута віковії» – то є кайдани, як тепер кажут наручники. – Примітка респондента.
[2] Р-1).: Я буду по разу, а то треба повторювати [мається на увазі, другий рядок кожної строфи]. – Примітка респондента.