Твір «Блуд»

Р-2).: Вчепився. Мене саму один раз блуд їмав.
З-1).: А шо, як то було?
Р-2).: Переверне си в голові, та й не знаєш!
Р-1).: Я сама блудила, то тому вже років кілько? Мабут, три роки назад, як наш Олег був. Пішлизми, вже привезли ту Божу матір, шо, знаєте, по селі, шо возят і ми пішли. І де десь були до дванадцятої години, бо каже: «Ви мусіте ся лишити.», я і ше там, нас три. Ну так ми йшли-йшли і просто прийшли на ту, де автобус, та я вже пішла сюда, стежкою собі. Ну а вони пішли собі дорогов, а я пішла стежков, ну де й шо, ну де й домів не прийду, ну в голові ми ся крутит, ну закрутило мені целиком перевернуло мені, не знаю де я є, хати вже якісь інші ся зробили, йо! Та я ходжу, та я, може більше як три години ходила у ночу. Я змокла, потом якось мені пройшла, якось мені з очей ступило – я туда, куда автобус, іду я туда, іду я до Лесі, я вже запам’ятала, шо то та хата тут, коло автобуснеї і тогди пішла, бо то сусіди.