Твір «Люди після війни переховували худобу від податкової реєстрації»

Р-1).: Та люди ховали по загатах. Ховали телята, так-во вже як йшла переписували худобу, то вони ховали.
Р-2).: Та, по ріках. Я не раз, я була мала, то за мнов так стріляли маскалі. Десь мала шість років. То дощ падав. Жито такє великє було, було високє, зимове жито виросло. А я так див’юся, а то всьо така облава, ходили з тими собаками маскалі: так по чотири, по чотири, такий ряд великий ішло. Та й ми йшли, а я увиджу, а сестра там била з коровою сховалася, би ни писали [1], а я несла ї ланцки, би прив’язала, би не гнала до хати. А то вони взяли, давай стріляти за мнов, казали, шо то бандера втіч, так кулі били-били, хоба біля мене тако свістіли.
В керницю падала, топила’м ся, а свиня хотіла мене з’їсти, всякої біди за-знала.

[1] Мається на увазі, «щоб не записали на податок». – Примітка транскриптора.