Твір «Мала матуся донечки дьві»

1. Мала матуся донечки дьві,
   Одну любила, а другу – ні.2
2. Молодша була, як та зоря,
   Старша молодшу підмовила.2
3. – Ходи, сестрице, до городу,
   Подивимося в бистру воду![1]2
4. Подивимися в бистру воду,
   Котра ми кращя в нашім роду!2
5. Пішла сестриця до городу,
   Старшя молодшу ввергла в воду.2
6. – На ти, сестрице, широкий пас,
   Виратуй мене, поки є час!2
7. На ти, сестрице, жовту косу,
   Виратуй мене, я тя прошу!2
8. На ти, сестрице, перстень з руки,
   Занеси єго до матінки!2
9. Хай вона знає, що я топлюсь [тонусь],
   Більше до неї не повернусь!2

[1] нформанти помилково у третій строфі два рядки повторили двічі. – Примітка транскриптора.