Твір «Ой ходила та Маруся по крутій горі»

1. [1] Ой ходила та Маруся по крутій горі
   Та й ганяла ж силезника тихо ж по воді.
2. Тихо й по воді.
   – Ой прибудь, прибудь, нейко моя, тепер ти сюди.
3. Тепер ти сюди.
   – Ой, рада б я ж, дитя моє, прибути к тобі.
4. Прибути к тобі
   Та насипали на грудь білу сирої землі.
5. Сирої землі.
   Ой кланяйся, дитя моє, тіткам та дядькам.
6. Тіткам та дядькам,
   Та нехай і дають порадоньки як своїм діткам.
7. Як своїм діткам.
   – Ой кланялась, ненько моя, ни раз і не три.
8. Не раз і не три
   Та й не дали ж порадойки [2] такої як ви.

[1] Р-1).: Оце пісня така, молода у суботу ходе з дружками, кланяється всі людям і згукує всіх родичів на свальбу і це вона буде співаться ця пісня, а в неділю буде свальба, а в суботу буде вечір у неї. У молодої будуть і дружки, будуть, і бояри і молодий буде. Буде в неї вечір, оце субота, оце ця пісня! – З рукописного збірника фольклору. – Примітка транскриптора.
[2] Порадоньки. – Варіант виконання. – Примітка транскриптора.