Твір «…Случіласа й бєда. Ох, там убілі, там й убілі й молодого козака»

1. 1. … [2]
   Случіласа й бєда.
   2. Ох, там убілі,
   Там убілі молодого й козака. [2] 2
   3. Ой, вбілі вони,
   Вбілі вони прі шірокуй й доліні. [3]
   4. Ой, налєтілі,
   Налєтілі сизокрили сокола.
   5. Ой, сіли-впалі,
   Сілі-впалі й у вдовиці на двори. [4]
   6. Ой, крілєчками, [5]
   Крілєчками двір вдовиці зайнялі.
   7. Ой, голосами,
   Голосами й удовицу збуділі.
   8. – Ой, війді, вдова,
   Війді, вдова, за новиї ворота.
   9. Ой, стань, послухай,
   Стань, послухай, ой шо люді говорат.
   10. Ох, люді бают,
   Люді бают, увдовицу ругают.
   11. Ой, ти, вдова,
   Ой ти, вдова й молода, молода.
   12. Ог, вбіла свого,
   Вбіла свого мужіка, мужіка. [6]

[1] Початок строфи відсутній в аудіозапису. – Примітка транскриптора.
[2] Р-2).: По одному разу буду
[3] Р-2).: Ви чули тоже ж пісню ту, так є? З-2).: И! Р-2).: Етой, Карпешко Льоля співав …?… Р-3).: А, то пісня нашого регіону. Р-2).: У!
[4] Р-2).: Я по одному разу.
[5] Р-2).: Бу вун по одному разу.
[6] З-1).: То ви її де почули, кажете? По телевізору? Р-3).: Нє. То по радіо баба чула як цей, спі-вав, то наш завідувач культури… Р-2).: По тєлєвізору співав, ну! Р-4).: Да хто? Льоня Карпачко в тєлєвізору співав. З-2).: По радіо може почули. Р-2).: В Ровному вони булі. Р-3).: Напевно, на якомусь фестивалі. Р-2).: В Ровному, а я сиділа да слухала, а я ї не знала… З-2).: От хапає.