Твір «Місячику-попчику, молоденький»
- [1] Місячику-попчику, [2] молоденький,
Під тобою хрест золотенький.
Тобі на поповнє, а мені на здоров’є. [3]
Чи ти був, Місячику-попчику, на могилках? [4]
– Був.
– А бачив мертвецов?
– Бачив.
– А зубки в їх болять?
– Нє!
– А не щемлять?
– Не щемлять.
– А які тиї зубки, мертві?
– Мертві. [5]
[1] Р-2).: Потім ше одну.
[2] Р-2).: Респондент № 2 помиляється, промовляючи: "золотенький". – Примітка транскрипто-ра.
[3] Р-2).: Єслі…
[4] Р-2).: А він каже, місячик:
[5] Р-2).: О, тако! З-2).: А це казує той, кому болить то, так? Р-2).: Як зуби болять. З-1).: А той одказує: "Був!" Так? Р-2).: Ну, та так, ага! Ну, так будто одказує той Місячик: "Шо був". Шоб зу-би пересталі, жилає. З-2).: Чи то одна людина говорить? А той, кого болять, він нічого не гово-рить, він сидить собі? Р-2).: Вун мертвий, да то так до мертвого, мертвий говорить. З-2).: Нє, ну я знаю, але, от наприклад, його, тьфу-тьфу-тьфу [збирач № 2, спльовуючи, показує на збирача № 1. – Примітка транскриптора.], болять зуби от, і де, як то треба казати? Р-2).: "Місяцю-попчику…" З-2).: Нє! До нього підходять, чи шось з ним роблять? Р-1).: А я буду! [Респондент № 1 сміється. – Примітка транскриптора] Р-2).: Нє, вун сам собі. З-2).: Він сам собі кажи? Р-2).: Ну, шоб вун казав, як ложиться спать: "Місячику-попчику молоденький…" [Респондент № 2 ще раз промовляє текст замовляння. – Примітка транскриптора]. З-2).: Ага, ясно, він сам собі кажиш, та? Р-2).: "…під тобою хрест золотенький. Тобі на поповнє, Васильку чи Юрику на здоров’є!" З-2).: Тобто, він сам собі кажи: "Юрику на здоровє!" Р-2).: Так, потім кажи: "Місячику-попчику, чи ти був на могилках? – Був! Ун отвічає, Місячик: – Був! – А бачив ти мертвицов? – Бачив! А де ж вун мертвих бачив? А кажитца, шо бачив. – А болят йому зубки? – Нєи! – А мертві йго зуб-ки, замерлі? – Замер вун у труні і зубки замерлі. – І не щемлять йому? – Нє! І не болят! – То шоб Юрику або Софійці, чи Хведосьці пересталі тоже боліть!" Або вірте, або…