Твір «Гармоніст, гармоніст, ти поглядивай уніз»

1. [1] Гармоніст, гармоніст, ти поглядивай уніз,
   Я на тєбє моргону нєзамєтно нікому. [2]
2. Єслі хочєш полюбіть, нє такому нада біть,
   Чістому, румняному, нє валяться п’яному. [3]
3. Спать хочу, дремаєцца, нікто не дагадаєцца,
   Дагадался мілий мой, што проважал меня дамой. [4]

[1] Р-2).: Так шо ви знаєте от і до… Р-1).: А то ти знаєш всьо тоже …?… Р-2).: Одна училетька та-кво… Р-1).: До бабий такихво… Р-3).: Нє, то я пам’ятаю троха …?… Р-1).: Такі авторитєтні по сцені ходят, кралі такі. Я буваю на кожному концерті, як я пуйду на концерт …?… люблю…
Р-1).: Ага, ну ходять… до бабий тихво, ожилих [пожилих = літніх], ожилих бабих…
Р-2).: Ожилих. Оожили тоже знают усякі красиві пісні, бачиш шо вона співала:
[2] Р-2).: "Гармоніст, гармоніст…" А!
[3] Р-2).: Понял!
[4] [Респондент № 2 продекламувала текст любовної пісні. – Примітка транскриптора]. Р-2).: Што я спать хочу через те, через його. Ну! [Респонденти і присутні слухачі сміються. – Приміт-ка транскриптора]. То я спать хочу через тебе, через його. [Збирачі і респонденти сміються. – Примітка транскриптора]. Ну! Да такі всякі смішні. Да я заспівала як на лісі робим, то ондео пе-респіваю всякі, да смішні… Оцей і всі баби: і молодші, і старші, які я вміла.