Твір «Ой сосонка зіма й літо й зелєна»

1. Ой сосонка зіма й літо й зелєна, [1] 2
2. Наша й молода була в п’ятніцу й весела.2
3. А в суботу русою косу чесала.
   А в неділю ішла до шлюбу, плакала.
4. Ой жаль мені, да муй батеньку, жаль тебе,
   Остаєца рута друбная вся в тебе.
5. Устань, устай, да муй батенько, раненько,
   Да й полєвай друбну рутоньку частенько. [2]

[1] При повторі рядка респонденти інтонаційно вивищують останній склад строфи. – Примітка транскриптора
[2] Р-1).: Ой, та ми то вже ті пісні вже позабували, вже ти ті… З-1).: Коли цю "Сосонку" співали, коли? Р-1).: Яку? З-1).: "Сосонку" цю, "Ой, сосонка…", коли її співали? Р-2).: В любий час. Р-1).: Спивают її, як до венца їдут, як до венца їдут… Р-2).: Або ше як то…