Твір «[Мати не дозволила дівчині вийти заміж на майора]»

Р-1).: Проходів фронт сюдою в нас і тиї пройшов, фронт іде передова, а тиловики оставалися отдихаті вже, на Роздво прийшли вже рускі, освободілі нас, о. А адін майор влюбівса в мене.
З-2).: Ага!
Р-1).: Да й сказав: "Як кончится война, то я прийду Парасю забиру, обєзатєльно!" А хто там знав, чи вун забере, чи не забере, понімаєте. І все таке, а шо ми, полотняненьке все таке, старші дівчата.
Р-2).: Одненьке, сорочки, споднічки, постоли пльотяні, пряжа…
Р-1).: Дівчата гарні були, о!
З-2).: Та гарні, видно зараз ше, шо гарні, по вас видно було, та!
Р-3).: Завжди гарна була.
З-2).: Та, та!
Р-1).: Тожи то було, підисят п’ять літ було то карточка [1]
З-2).: Угу!
Р-1).: Ну, якраз на Крещеніє уже прихо-, приходіт вун, приїжджає, а маті (а я їздила по дрова з братом і приїхала’м): "Вже приїхав той майор, шо тебе, казав, шо заберу. Я тобі дам! Пойді! По-пробуй! Я тобі шкуру здеру!" А в мене немає, я рада вже шось собі наложить, як я не маю ні блюзки, не маю нічого. Якась була в матерь така розова блюзка.
Р-2).: Та й то не таке.
Р-1).: І таке не дає. І такі черевики на таких курках, о, ах от по тульо, защіпиш ше! А я вже, Гос-поди, сідіт в хаті, а маті: "Ги, ни пуйдиш, ни пуйдиш!" А вун вже устроївся у Львові в воєнкоматі, о, було би добре. Нєт, маті не допустіла, а до мене ходів із Мосту одін, то я його не люби-, да вельмі любила, али я б, шоб ни той, я б пушла б за того майора і от..! [2] Маті: "Шо ж вун водкі понаносіл, подарка мі принюс". Я не взяла нічого од нього, а шо ж тобі. О таке, як є: стул то обирнути, да бульби з лушпайками напарила, да на два боки, і мису таку в руку поставила: "Їж, майор!" Ну і поїв вун, ой…
З-2).: І мати не позволила і ви не пошли, та?
Р-1).: Била мене маті, била.
З-2).: А, била?
Р-1).: Та, била мене маті, так побила. Геть мене побила, я аж чорна була, ни пошла. А потом вже…
З-2).: А чому?
Р-1).: Пушла [2] за сєржанта, був одін… Хлопцув багато було, сім, а за восьмого пошла, натра-пила. О, я довго була молодова…

[1] Респондент 1 показує фотографії із свого життя. – Примітка транскриптора.
[2] Респондент № 2 тихо "про себе" виконує російську пісню про солдата, через розповідь рес-пондентки № 1 її спів важко розібрати. – Примітка траснкриптора.