Твір «А хто пуйде за поляка»

1. А хто пуйде за поляка,
   Буде вміті краков’яка. [1]

[1] З-3).: Потанцюйте! З-2).: Ну, покажіть як? Р-1).: Баба потанцює! Бабі ноги болят. З-3).: Та чу-чуть, капельку! Р-1).: Як ви будете тільки літ маті, то побачити, як будете танцовать. З-3).: Нам танцювали, ше старші жінки показували, хоч чу-чуть, хоч капельку… Ми ж не кажем там… Р-1).: Я в Хлєванє [Хилін – населений пункт Дубровицького району Рівненської області. – Примітка транскриптора.], я в Хлєванє, Хлєванє. О, там, яка співат я… Р-2).: Не хочу я етого. Яку то. З-3).: Ну то затанцюйте! Р-2).: Яку то? "Краков’яка – добрий танець, хто не вміє – то засранець…" Р-1).: Яка? Р-2).: То таке, пуста, негодяща. З-3).: Затанцюйте, бабо, ну, затанцюйте, ну, бабо! З-2).: Давайте "Краков’як" затанцюйте! З-1).: Ви співайте, ви співайте, а вони… Р-1).: Ти знаєш краков’ка, Таня знає, Віта, ви добре знаєте. Р-3).: З молодьожжов… Р-1).: Ану! Р-2).: "Краков’яка добрий таниц, хто ни вміє, тот засраніц…" Р-2).: То… ето пуста… З-1).: Давайте, ви співайте… Р-3).: Та чого, та співали ж…