Твір «Ой, по весні, ой, по весні, по веснянці»

1. [1] Ой, по весні, ой, по весні, по веснянці,
   Пішлі колковці-старці. [2]
2. І босая, і босая, і голая,
   І ніженьки поколола.
3. А за нею, а за нею старий дідусь
   З вербовими постолами. [3]
4. З вербовими, [4] з вербовими постоламі,
   З пшенічними пірогамі. [5]

[1] Р-1).: Війдемо на вульцю да співаємо всі, дівчата. [Респондент № 2 співає: "Ой, по весні, ой, по весні, по веснянці, пошлі коковці-старці…". – Примітка транскриптора.] Р-2).: Таке шутілі. З-1).: Добре, заспівайте, разом цю. [Респондент № 2 продовжує співати: "І босая, і босая, і голая і ніженьки поколола…" – Примітка транскриптора.] З-1).: Нє, давайте спочатку, але разом. Р-1).: Хай вже, хай співає. З-1).: Ше раз, давайте ше раз спочатку, бо я не встиг, ше раз спочатку "Ой по весні…" Р-2).: Вона вміє. [Респондент № 2 співає "Ой, по весні…". – Примітка транскрипто-ра.] Р-2).: Поможи! [Респондент № 2 співає "Ой, по весні, по веснянці пішли колковці…". – Примітка транскриптора.] Р-2).: Не колковці, …?… село казать, але шо ми з Колков і так кажем. Р-1).: Дражнять нас хлопці. [Респондент № 2 співає "…Колковці старці. І босая…" – Примітка транскриптора.] З-2).: Заспівайте разом, то ж не одна дівчина співає. З-1).: Нє, давайте разом, бо то шось воно так, вдвох. Р-1).: То веснянки я не любила ніколи… З-1).: Нічо, нічо. Р-1).: Ніколи. Р-2).: Я любила… З-1).: Ми любимо за то, заспівайте нам! Р-2).: Я любила цю пісню веснянку, люблю. З-2).: А потім заспівайте ту, шо ви любите, добре? Р-2).: Я любила її, але чи не знаю трошки, половина… З-2).: Хай трошки, хай буде!..
[2] Р-1).: А чо "коковці"?
[3] Р-2).: Вона ж гарна.
[4] Р-2).: Ой, плакать.
[5] Р-2).: Вона довга, я не можу. Бо плакать тягне. Довго єї треба. А треба голосу. А треба енергія, треба… Р-3).: Бабо Параско, а ви свою заспівайте. Р-2).: Треба енергія, треба здоров’я… А мені другий день давлеєніє. Не можу збить, нагнать його і поніже…Р-1).: Да я прийшла отруєна була, да прішла, да… Прішлі, да ж треба їм помоч… Р-2).: Та я ж їх, вони ж піталі, де я? Я но думала, шо з Києва, да кажу: …?…