Твір «Пулноц юж била, ґдє сє з’явіло»

1. [1] Пулноц юж била, ґдє сє з’явіло
   На …?… доліну ясна луна.
   Кругом вскочівши і зобачівши,
   Кшікнув моцно Войцек на Шимуна:
   – Шимунє кохани,
   За цо нє слихани,
   Же цоле небо червоне.
   – Ой, йой, йой, для Бога! – Павелек вола, –
   Уцєкайте предко, горіт стодоля.
   Погожелі шопи і
   Пшенічни снопи,
   Ян зґіне.
2. На тє воланє з смачнєґо спанє
   Полосив Стасєк із-под …?…
   Мацєк трухлєє, зе страху млєє.
   – Уцєкайте, ох, для Бога!
   Жесько ноґе ламал,
   Стах на ноґе хромал,
   Болю в колянє вивинов.
   Ой, йой, йой, йой, для Бога! – Павелек вола, –
   Уцєкайте предко, горіт стодола.
   Поґожелі шопи і
   Пшенічні снопи,
   Ян зґінов [2].

[1] Р-1).: Я вам польську поколядую. З-1).: Іншу польську, ви вже одну співали. Р-1).: Вже іншу, канешно, я багато польських знаю. З-1).: Ну, ну! Співайте, співайте. [Респондент співає коляду польською мовою. – Примітка транскриптора].
[2] Р-2).: Вона польську школу кончала, а я нє, я не вмію.