Твір «Вутшая зі Львова»

1. [1] Вутшая зі Львова,
   Ой вутшая зі Львова,
   Да приїхала вчора.
2. Да квити пришивати,
   Ой да квити пришивати,
   Да грошей заробляти.
3. Вутша й согрішила,
   Ой вутша согрішила,
   Бо в неділєньку шила.
4. Да й хотіла заробити,
   Ой да й хотіла заробити,
   Щоб було за що пити [2].

[1] З-1).: А як пришивають квєтку, яка тут пєсня? Якось же нада співать, да, шоб квєтку пришила? Р-1).: Да, да, квєткі приши…
[2] Р-1).: То пришивают квітки. З-1).: Ага. А хто зогрішила? Р-1).: Вутша – тая пришіває квітки котора. То та зогрішила, бо вона шіє в ниділю, пришиває. З-1).: А, я розумію, шо в неділю шити не можна. А чого вона "вутча" називається? Р-1).: А то її так поставілі. Починаєтца весілля і вутшу вставляют зразу. З-1).: Вутчу вставляють? Р-1).: Да, да, да. Р-1).: А чо вона "з ве Львова"? Р-1).: А то яка пісня така, зі Львова. Буває яка…