Твір «Їхала Галєнка до вєнца»

1. [1] Їхала Галєнка до вєнца,
   Сипала золото з рукавца.
2. А за єю матьонка збирає,
   Дробниє сльозоньки розліває.
3. – Ой не збирай, матьонко, не збирай,
   Бо ти мого золота не збереш.
4. Бо ти мого золота не збереш,
   Воно свої сльозоньки розоллєш [2].

[1] Р-1).: І співают, все там роблят. Та вже вони її, як викуплят, оддадут їм гроші, вони їх пустят в хату, то вже тоді спувают: "Їхала там Галєнка до вєнца, сіпала золото… ". [Респондентка № 1 наговорила початок пісні. – Примітка транскриптора]. З-1).: А співайте на матів зразу.
[2] Р-1).: От, таку заспувуют пєсню. Да й кругом же обходят стола три рази. З-1).: Це у сосєдкі ще в хаті? Р-1).: У сосєдкі, у сосєдкі. І ідут вже додому, до хати своєї, до її хати, де вона… З-1).: Так, а молодий тут жде? Р-1).: Сидит, сидит, жде. І приводят її. Приводят її туди, до молодого…
З-1).: А він сидить де? Р-1).: В її хати сидит. З-1).: А де сидить, де? Р-1).: В хаті за столом! З-1).: За столом, на покуті? Р-1).: Да, да, да. Привєлі її, попрішівалі квєтки там обом.