Твір «Якщо присягшен і порушиш присягу, пропаде увесь рід»

Р-1).: А суд колісь – була прісяга. І на той присягі, як присягнеш, і зложиш трі пальці, то всє начальство твоє, поколіннє зведецца. Поколєннє, насєннє і поколєннє – дєтки всі, всєй род пропаде.
З-1).: Як приложиш три пальці, і шо?
Р-1).: Три пальці – прісяга така, прісяга.
З-1).: Якшо присягу, а скажеж неправду?
Р-1).: А, да, да, да.
З-1).: І тоді род пропаде?
Р-1).: Крий Боже! Крий Боже!
З-1).: Це под присягой не можна було сказати?
Р-1).: Вєліка важность – прісяга. Венчаліся колісь прісягою. А ві думалі? А ви думалі, шо то так: женівса, розженівса? Та завтра знову женівса? Нє. Присягати треба було. Я вже була на присягі, свою хресну оддавала замуж, хрещеніцу. Тому що вони навколішки стают. А вони вєнчаліса в етому… а вже при конці стают навколішки, молятса Богу, кладут три пальци на Єванглію присягают, шо нікому ми не обіщали. Аякже. Ото було чесно. І тепер моя хрещеніца сама живе. Чоловік помер і вона сама живе, нікого не бере. А шо ж. А то шо женивса, розженитса – ето тепер такий світ получівса, таке пошло безправіє, така неправда.