Твір «… Голубко моя, ой хто тебе в баби взяв»

1. [1] … [2] голубко моя,
   Ой хто тебе в баби взяв,
   Колі да й не я?
2. Ой був і такий,
   Що й меду купив.
   Таки мене в бабоньки,
   Таки мене в голубоньки,
   Й у баби просив. [3]
3. Ой кумонько мой,
   Голубонько мой,
   Ой хто ж тебе в кумі взяв би,
   Колі да й не я?
4. Ой був і такий,
   Що й медок купив,
   Да вун мене, кумонька,
   Да вун мене, голубонька,
   Й у куми просив. [4]

[1] Р-1).: "Бабко моя, голубко моя, хто ж тебе в бабі взяв би, ко вжє да не я? – Був і такій, шо мєдку купив да мене в бабоньки, да мене в голубоньки виба… випросив". Ну отаке спувают. І "куме", те і "куме" ето спувают, спувают. З-1).: А поспівайте на голос? [Прийшла сусідка респондентки № 1. – Примітка транскриптора]. Сусідка: Добрий день. А шо…? З-1).: Добрий день. Р-1).: Ходи-но сюди. З-1).: Журналісти. Р-1).: Журналісти.
[2] Початок твору відсутній на аудіоносієві, відтворено на основі тексту, який респондентка повторила на прохання збирачів. – Примітка транскриптора.
[3] Р-1).: Тепер спувают куму знов.
[4] Р-1).: Ото спувают таку, яку умеют. Як всє така пєсні.