Твір «Вставай, мамонько, вставай, довго спіш»

1. Вставай, мамонько, вставай, довго спіш.
   А чим ти мене вгодиш?
   А ти ж мене покінула. [1]
   Послєдній денєчек, вже ти ідеш з хати.
   Послідна мінутинка. [2]
   Надобраноч тобі, мамонько.
   Не гнівайса, мо’, чим не вгодила?
   Мо’, шо не дала? Мо’, шо не їла? [3]

[1] Р-1).: Так ми голосим, приказуєм.
[2] Р-1).: Мі таке кажем. З-1).: Це як виносять, да? Р-1).: Як віносят, шо ж.
[3] Респондентка № 1 плаче. – Примітка транскриптора.