Твір «Назви частин села Лютинськ»

З-1).: Прошу.
Р-4).: Село складається із певних ділянок. Колись та частина села, де зараз центральна траса йде на Білорусію, там було декілька десятків хат, і була назва – Хутір. Але потім село розросталося, відводилися нові вулиці, але назва Хутір так і залишилася. Тому біля центральної траси ця назва є Хутір. Село перетинає гребля і ця частина, де ми зараз знаходимося, має назву дане місце – Пристань, оце, де ми зараз.
З-1).: Оця хата, де ми записували?
Р-4).: Да, да, оце Пристань. Оця жіночка, що ми брали її там у селі – Горохи, Волоша.
З-1).: А що це означає "Волоша"?
Р-4).: Це частинка села, оцей куток. Тут Горохи. А там далі іде – Мостецька.
З-1).: Мостецька, так?
Р-4).: Да. Село просто, ну такі райони, як і має бути.
З-1).: А що то за гребля? Що та грубля тут робить? Якийсь ставок є великий чи що?
Р-4).: Нє, це гребля, отак ви зіткнулись просто в углу з одної сторони і з другої – дорога. Дорога була дуже низька і коли приходила весна – затопляло так, що навіть я пам’ятаю, шо років сорок тому затопило настільки між двома частинами села, між Хутором і центром села, що возили в школу амфібіями – це десь до кілометра треба було перевозить дітей амфібіями.
З-1).: То військові так вам допомагали, так?
Р-4).: Да, да, так допомагали військові. Потім насипали греблю високу (оце ми їхали автобусом, як ми будем іти, я вам покажу) – тепер, звичайно, немає тої води і не затопляє село. Зробили меліорацію, вона правда, зара устарює та меліорація, але назва так і лишилася – Гребля. І частина села до Греблі – Хутір. А після Греблі – це вже Центр рахується.
З-1).: Дуже цікаво, дуже цікаво. […]