Твір «Да й налічила двадцать чотири»
- [1] Да й налічила двадцать чотири,
Нема кращого, яке" був мой милой. [2]
[1] З-2).: А які такі от різні співали за столом? Р-1).: А які ж уже за столом? З-2).: Ну, може, ви таку знаєте, шоб на два голоси? Так як ви, гарно в вас так получається. Р-1).: А, ну то на два голоси, то чо, пісня там співалі які, які можна співать старінні такі. З-2).: Та, якусь таку старінну. Р-1).: І ще я таку… Ото Марина Старлева все співала: "Да й налічила’м двадцать чотирі, нема мілого, як мій милий…" Р-2).: Я не знаю. Р-1).: Не знаєш? Не знаю, яку тоді заспівать. А яку старінну? З-2).: Ну може нагадаєте? Просто ви самі нагадаєте оту пісню? То з вашо…, місцева пісня, з вашого села? Як ви кажете, Маріна співала, то вона мєсна? Р-2).: Мєсна, мєсна. З-2).: Нагадайте, як вона співала. Р-2).: Як ти знаєш, ну то проспівай. Р-1).: Ну то то ж то, а як же ж знать? То треба ж знать. То так о би то вона …?… Р-2).: Ну та так, вже була б сваха була, то вже тая сваха. Р-1).: Тая знає, а я не знаю. Р-2).: Тая знає. З-2).: А як та пісня називається? Може ми назад будем іти, то же зачепим ту сваху. Як та пісня? Р-2).: А ми тудою не будемо йти, якщо нам тудою йти, то в обход треба йти. Р-1).: Гані, а яка то назвва пісні? Якось сі починаєтса да й співаєтса? Р-2).: "Да й налічила…"– шось ви казали. Р-1).: "Да й налічила двадцать чотирі, нема кращого, як був мой мілий…" З-2).: Ну а на який то голос? Хоч заспівайте, хоч трошки.
[2] Р-1).: Вже не знаю, ну не знаю. З-2).: Ну нічого, а починалася вона як? Р-1).: Ну та як починалася – то хто знає як. Але вона знає, то вона мене ні научила, а я її і знала.