Твір «Жінку писали в колгосп»

Р-1).: То вже писали в колгосп, то вже в мене дівчина була, да прийшли писати мене в колгосп, я в мене дитя ж мале. А свекруха пошла моя сіно гребти. Они прийшли: "А хто хазяїн? – Кажу: Я!" В хату. Єдна. А хазяїн був на роботі. "А де ж, а хто главний хазяїн? – Та мати десь пішла сіно гребти, свекруха, а я сама з дитятом вдома. Сорок дев’ятого я родила дівчинку. Каже: – Пишітеша в колхоз! А я кажу: Я не буду писатса, бо я не главна. Я не знаю, що то за колхоз". Тоді ж раніше не писали колхоз. "Розпишітеса! – Я не буду розписувати!" А тоді, ну, я як розписатиса треба – ввечері прийдут наб’ют, шо ти їм ся розписала. То я не писаласа. Поки пошли вони, попросили вони, я не розписаласа. Бояласа. Бо ввечері прийдут українці да наб’ют.