Твір «Спалення села Трипутні»
Р-3).: Подумайте но, коли горіло село.
Р-2).: То ж наше село згоріло.
З-1).: Геть згоріло було?
Р-3).: Не було нічого.
Р-2).: О, вун нічого не знає про Трипутні. Трипутні окружили.
Р-3).: Дві хати оно осталось.
Р-1).: Хай она вже каже, бо то не розбере.
Р-2).: Окружили, оцуль зашли, оцуліки зашли поляки і німци. Поляки і німци. Як окружили так наше село, били людей, убивали, багато побили людей.
З-1).: То то в цю війну, так уже в цю войну?
Р-2).: Нє, нє.
З-1).: То ше в ту першу?
Р-1).: В першу, першу.
Р-2).: Як ето вже встановилосо, встановилосо. То тоді тиї соби хотіли, от українци, соби хотіли, а вже ти заступали, да вже таке було. Да йдне на друге. То тиє сьола не так, а наше чогось так напали на наше село. Геть спалили. Отаке ж було село, а спалили геть зовсім, остало дві жидувські хати, євреїв тамо с конца, і школа була ше польска осталаса. О, і там ше друга хата, а то там десь килька хат, тульки осталось села. То люди бедовали, ходили, ходили начовати в ліс.
З-1).: В землянках якихось?
Р-3).: Нє.
Р-1).: Нє, так на серед ліса ставили.
Р-2).: Так рубали, рубали й так ставили.
З-1).: То літом було чи шо?
Р-1).: Літо, літо.
Р-2).: А в нас ето Паска заходила, субота заходила.
Р-1).: Великодна.
Р-2).: І окружили… Отоді вони окружили і нас спалили. І тут Паска завтра. І ми по ліси ночували.
Р-3).: В печи пооставало ше.
Р-2).: Паски, паски. Хто всадив в пич паску, хто ні. Горе нам було. Ой, Боже.
З-1).: Ну, але скажіть, то люди порозходились, а потім всі знов вже, коли все?
Р-2).: Ну, вже сходилиса кажне, бо ж кажне уже посадило, городи посадили.
Р-3).: Кого вже вбило, хто погорив в огні, худоба погоріла.
Р-2).: Да. Хто земляночку поставив, хто таку стовпчики в хати… Да, то так, то тако ми вам про ето, про тую войну, шо ми як, як нас того. А тиї сьола, тиї сьола николи, оно наши Трипутні так. Вже я казала, шо б нас оцього не було, так шоб десь, шоб знали, шо то таке. Я всігда, то так на мене сказали, шо я все боролася, шоб поставити памітника хочу в селі нашому, шо таке в нас було. Нихто не хоче, нихто нічо.
З-1).: Але ше скажіть, але й були хутори, мабуть, кругом чи село було все разом?
Р-2).: Та воно кілька хат було на хутори.
Р-1).: Да зарання їх вигнали отуда, зарання.
Р-2).: Ну, таке ми розказали, а типер вже знаєте же певне та вони вже постарили, позабувались вже.