Твір «Ой, бабонько, голубонько, не йди на мой двор»

1. [1] Ой, бабонько, голубонько, не йди на мой двор,
   Бо на мойму двороньку зацвіли груші.
2. Бо на мойму двороньку зацвіли груші,
   Взяла собі бабоньку да й не по душі.
3. Хоч по душі, не по душі я й не боюса,
   Бо я тепер бабонька за стул сядюса.
4. Ой, кумонько, голубоньку, не йди на мой двор,
   Бо на мойму двороньку зацвіли вишні.
5. Бо на мойму двороньку зацвили вишні,
   Взяла собі кумоньку[2] да й не под мислі.
6. Хоч под мислі, не под мислі, я й не боюса,
   Бо я тепер кумонька за стул сядюса.
7. Ой, кумунько, голубонько, не йди на мой двор,
   Бо на мойму двороньку зацьвув виноград.
8. Бо на мойму двороньку зацьвув виноград,
   Ой, кумунько, голубонько, я тобі й не рад.
9. Ой хоч радий, хоч не радий, я й не боюса,
   А я тепер, кумонько, ооо, за стул сядюса. [3]

[1] З-1).: А потім вже так само співають до кума, так само співають? Р-3).: А до кума співають:
[2] Кумоньку = бабоньку – варіант виконання.
[3] З-2).: "Бо я тепер…" шо? Р-3).: "За стул сядюса". З-2).: А,"За стул саджуся". Р-3).: "А я тебе, кумонько…"