Твір «Сватання дівчини за парубка, якого вона не знала раніше»

слухати навігація у сеансі
Архівний шифр сеансу
Порядковий номер у сеансі
49
Початок твору/інципіт
Сватання дівчини за парубка, якого вона не знала раніше
Текст

Р-3).: От моя, в мене баба, материна мати, вона була з Грицьки, з другого села, вона, каже, шо, прийшли, каже, до мене свати. Ну, кажи, бачу якісь поїхали коньом …?… Кажи, я пасу гуси, кажи, бачу до нас парою коньми поїхали якісь люди, али які люди, я знаю, пасу гуси. Виходить, кажи, моя мати на вулицю і, кажи:
– Маринко, ходи додому.
– А гуси?
– Покинь гуси. Ходи додому.
Ну, кажи, я і прийшла. Кажи, моя матка. Мокра від дощу. Кажи, моя матка в сінях на мене:
– Маринко, до тебе свати прийшли, ти зайди да хоч скажи їм "добрий день".
Я, кажи, думаю, як же ж я буду йому казати, шо мені казати. Постояла я, кажи, постояла. Скинула того фартуха мокрого, пошла:
– Добрий день! – Да й назад пошла туда.
Кажи, там сиділо дві жінки, і два чоловіки, і хлопец. А який хлопец, хто його знає? Я, кажу, кажи:
– Мам, а чо вони приїхали?
Вона кажи:
– Ну, приїхали сватати тебе!
– Мамо, я не хочу замуж, я не пойду.
– А батько сказав, мусиш іти. Ну, кажи, шо ж я залізла на піч, загрілась трохи, посиділа, а вони вже, кажи, чарку там п’ють, коло стола, а мені нічого не кажуть. Посиділа, кажи, забралися вони, да й поїхали назад, кажи, та й жених до мене нічого, я до його ничого. Посиділа я, каже, похнипала там на печі і так.
Кажи, питаюся я свої братихи:
– Параско, то справді свати мене сватали?
А вона кажи:
– Ну!
– А за котрого? – Кажи, я знала, що їх там є два хлопці. – А за котрого мене сватали, за Пилипа чи за Петра?
А вона кажи:
– Я й сам не знаю за котрого, кажи, він один жонатий є, али, кажи, я не знаю котрий? Ото, якраз той жонатий і приходив етож.
З-2).: А чого?
Р-3).: Ну, сватати приходили, переговри йшли, шо батько скажи.
З-2).: А сам молодий не приходив?
Р-3).: А молодий не приходив. Ну, а я кажи, думаю, де ж побачити як того молодого? Кажи коли мені батько каже в суботу:
– Маринко, забирайся, да пуїдемо аж до сповіді, вже ми вінца зладили. Кажи, ну, я вже причепурилася, хто ж до мене вийде, котрий до мене ж вийде – жених. Каже, бачу, Пилип виходить, каже, Пилип з вусима такий, гарний, вже ж такий, поясом червоним подперазаний. Я каже думаю: "Ето буди мой чоловік, мусить".
З-2).: А де він мав до неї приходити?
Р-3).: До церкви зайшли, а вун…?…
З-2).: А то він тожи до сповіді йшов?
Р-3).: Ну, до сповіді.
З-2).: Бабця йшла до сповіді, то і жених?
Р-3).: До сповіді жених пошов і вона пошла. То жених жде пока вона пудийде. То вже підуть у церкву разом. Отаке було знайомство. Отак вони і жили. Ну, скільки пожили? Война розлучила. І жили, і добре було, і не сварилися і не билися.
З-1).: І шо так часто було, що такво батьки сказали..?
Р-2).: Так колись таке було….
Р-1).: В всіх було. Розказувала баба…

Музичні інструменти
Коментар (респондента, збирача, транскриптора)
Комунікативний контекст
Обрядовий контекст
Обставини виконання
Уснословесний жанр
Народномузичний жанр
Жанр (народне визначення)
Транскриптори
Т-1) Папіш Марія, Т-2) Кузик Сергій
Мотиви

Аудіозапис

тут ви можете прослухати аудіозапис лише обраного твору

Дані про аудіозапис

Архівний шифр запису
OEK_MAN_20100624rybak_seans02_audio01
Архівний формат
Цифровий (аудіофайл, wma)
Рівень якості
Нормальний
Пристрій
Цифровий диктофон Olympus WS-210S