Твір «Ой ковала зозулєнька, ковала»

1. [1] Ой ковала зозулєнька, ковала,
   Вона мені правдоньку сказала.
2. Ой ковала зозуленька на дубку –
   Висватала невісточку й до душі. [2]
3. Ой кувала зозуленька на груши –
   Висватала невісточку до душі.
4. Ой ковала зозуленька на вишні –
   Висватала невісточку под мислі. [3]

[1] Р-3).: А вже як ідуть, вже як засватали дівку, йдут вже свати додому, то вже співають: "Ковала зозуля, ковала, вона нам правдоньку казала. Ковала зозуленька на дубочку, висватала до душі невісточку…" З-1).: Співайте.
[2] "Ковала зозуленька на груши…" З-2).: Співайти ше раз, співайти!
[3] Р-1).: Як вона виспівує… З-2).: Вона співає на листочку, чи на ім’я? З-1).: Ну, там ім’я ставили, чи ні тоді, коли дівчину? З-2).: Чи так співали "невісточку". Р-3).: "Невісточку", так і співали "невісточка" то вже ж.