Твір «Ой, зозулю рябая, ти невірно ковала»

1. [1] Ти, зозулю рабая,
   Ти не вірно кова…
2. Ти не вірно ковала,
   Ти неправду каза…
3. Ти казала, що сини будут
   На восіллі, на замужку.
4. Аж приходю я додомоньку,
   Аж у мене да свати си…
5. Аж у мене да свати сидять,
   Мед-горілочку нось…
6. Мед-горілочку носять,
   Мого батенька прось…
7. Мед-горілку та поносили,
   Батька мого та й упроси… [2]

[1] Р-3).: […] Ну, вже ж тут співають… Р-1).: "Ти, зузулю рабая…" Р-3).: "Ти, зузулю рабая, ти невірно ковала, ти неправду казала…" З-1).: Співайте. Але чи могли би ви тоді трошки на повний голос. З-2).: Хоч парочку пісень. Та! З-1).: Значить, видно, шо ви такі співунні сильні, може, попробуйте, в вас голоси ше, дай, Боже! Попробуйте, хоч разочок. З-2).: Співайти, шоб ми записали, шоб діти почули.
[2] Р-3).: Ето співає дівчин рід. Р-1).: Угу! Як свати приходять.