Твір «Заждіте, вози, надерем лози»

1. [1] Заждіте, вози, надерем лози –
   Забула маті подарка дать…
2. Не так забула, як не напрала,
   А не напрала – на печі спал…
3. На печі спала, потягаласа,
   Подарка прасті лєновалас…
4. Дала радніще, теє дурніще
   Із воза впало – коня злякал…
5. Із воза впало – коня злякало,
   Кунь спотикнувса, вуз обернувс…
6. Кунь спотикнулса, вуз обернувса,
   А бодня впала, ухо зламал…
7. А бодня впала, ухо зламала,
   Молода Галя плакаті стал… [2]

[1] З-1).: Добре, і цей… їхали, так, їхали возом колись, так, забирали молоду? Р-2).: А як то, як то, бабо Манько, як то теє, "що впало, з воза впало…"? Р-1).:. ."А бодня впала – воза зламала…" Р-2).: Спочатку, спочатку? Р-1).: Я ю забула. Р-2).: "Седлайте коні…" Р-4).: Нє, "Постуйте, вози, надерем лози…"
[2] З-1).: Дуже гарна.