Твір «Весна, весна, весна, весна, по веснянці»

1. [1] Весна, весна, весна, весна, по веснянці,
   Забраліса хлопці в старці.
2. З лозовимі, з лозовимі постоламі,
   Пшенічнимі пірогамі.
3. Ході, сину, ході, сину, я ж обую,
   Пірожкамі нагодую. [2]

[1] Р-2).: Може, хто хіба так знає якусь веснянку? Р-4).: Но так, може, якусь і знаєм. З-1).: Заспівайте, пригадайте собі …..?…. Р-4).: То таку заспіваєм "Весна, весна повесніла хлопцям ноги…" – та то такі… З-1).: А заспівайте, то дуже цікаве.
[2] Р-4).: Такі веснянки в нас бувалі дитячі. З-1).: То такі дитячі, так? А їх якось, як їх ходили якось хороводом чи як їх, коли їх співали? Р-1).: Ну так, вже дєті зберутца в табун, такі о, вже которі вже трошкі тямілі, да вже всі збіраютца, дай співают. З-1).: А були такі, може, веснянки, що діти якось ходили хороводом, хороводом так? Не пам’ятаєте таке? Р-1).: Не пам’ятаю, знаєте скілько літ.