Твір «За дубровою воли гнала»

1. [1] За дубровою воли гнала
   Да з дубровою розмовляла:
2. – Ти, добровонько зелєная,
   Да в три ради саджаная…
3. Да у три ради, у три полі,
   Да сидить сокол на том полі…
4. Да сидить сокол на том полі,
   Да піє пісні по-неволі.
5. – Ой ти, соколе, соколоньку,2
   Да не жур мою головоньку…
6. Ой як я й була журилася,2
   Да й від родоньку й одбилася.
7. Да й од родоньку, од родини –2
   Да горе жити на чужині.
8. Да війду на двор – чужі люди –2
   Ой як важенько мені буде.
9. Да ввійду в хату – чужа мати,2
   Да як тяженько привикати. [2 ]

[1] З-1).: А скажіть, от такі в ягодах в вас співали пісні? Такі, шо от казали, то ягідні пісні або?.. Р-1).: Ай, то колісь, колісь то сповалі в лісі, зайдемо. А тепер – ні. Он посумніла баба, навіть не хоче балакати. З-1).: Но, а які то пісні співали? Р-1).: Ну, колись то я не знаю, я тих… колишні. І то вже такі, як ми кажем, бабські. Р-2).: Ну в лісі шо, шо, які співалі?
[Перші чотири строфи респондент №1 декламує, наступні строфи респондентки співють разом. – Примітка транскриптора.]
[2] Р-1).: Ой, хватит її, вона дуже довга. З-1).: А ви спочатку говорили словами, то… Р-1).: А то ж так буде та й голосами.