Твір «Весняночка-подоляночка»

Весняночка-подоляночка,
Десь вона впала,
До землі припала,
Устань, устань, подоляночко,
Да бериса в боки,
Скачи собі скоки,
Бежи до Дунаю,
Бери дівку скраю,
Чи попову, чи дякову,
Чи хорошу мужикову, [1]
Котру хоч,
Котру хоч. [2]

[1] Р-2).: О, Романа хай бере!
[2] Р-1).: Отак і співали. З-2).: А як її гуляли? Як то вона? Р-1).: Да як дівчата малі, то вони собі в колі, а як мі, такі вже больші – то вже так стоялі. З-2).: Ага, то і старші таке пєлі, і молодші? Р-1).: Таке, ну і старші, отак-о зараз.