Твір «Прощався стрілец із свою ріднею»

1. Прощався стрілец із свою ріднею
   І поїхав в далеку дорогу –
   За свій рідний край, за стрілецкий звичай,
   Прийняв бій за свою перемогу.
2. А вітер колише зелену травичку,
   Молодий дуб додолу схилився…
   Листя шелестить, вбитий стрілець лежить,
   Над ним коник його зажурився.
3. «Ой коню, мій коню, не стій наді мною,
   Я тим часом полежу невкритий…
   Біжи, коню мій, скажи ненці й рідні,
   Що я лежу у лісі убитий.
4. Хай ненька і мати, і сестра рідненька,
   Нехай вони за мною не плачуть.
   Я в лісі лежу, за ріднею тужу,
   Чорні круки над мною лиш крячуть.»
5. Ряди за рядами ідуть партизани,
   До походу гармати їм грають –
   За народну честь, за знущання і смерть
   Вони ката усюди карають. [1]

[1] З-1).: Дуже гарна! Р-1).: Знаєте? З-1).: Я її знаю, але теж мелодія інша і в вас повніший текст.