Твір «Ой у полі, в полі дуб на дуба звився»

навігація у сеансі
Архівний шифр сеансу
Порядковий номер у сеансі
37
Початок твору/інципіт
Ой у полі, в полі дуб на дуба звився
Текст
  1. Ой у полі, в полі дуб на дуба звився,2
    Добрий був синочок, поки не вженився. [1]2
  2. А як уженився, узяв собі жінку,2
    Почав забувати за рідну матінку.2
  3. Нагоню горілки – самого медочку,2
    Та й запрошу в гості свого сина й дочку.2
  4. Будут їсти пити, будут випивати,2
    А я з своїм сином буду розмовляти.2
  5. – Ой, сину ж мій, сину, сину найрідніший,2
    Скажи мені, сину, хто тобі миліший?2
  6. – Жінка мені мила – бо моя дружина,2
    Теща мені мили – бо жінку родила.2
  7. А ти, стара мати, мусиш вибачати,2
    А якщо не хочеш – забирайся з хати.2
  8. – Піду я до доньки, донька горе знає,2
    Вона приголубить, про все розпитає. [2]2
  9. Прийшла я до доньки, ї не було вдома… [3]2
  10. Ой у полю, полю мати жито жала, –2
    Син сказав: «Дай, Боже!». – Мати промовчала.2
  11. – Мати моя, мати, чом ти горда стала?2
    Я сказав: «Дай, Боже!» – А [4] ти промовчала.2
  12. – Сину, ж ти мій сину, я не горда стала,2
    Через гіркі сльози тебе не впізнала.2
  13. – Кидай, моя мати, теє жито жати,2
    А й ходи до мене віка доживати.2
  14. Будеш, моя мати, жити у коморі,2
    Бо надворі зимно, а в хаті – покої.2
  15. Прийшла я до сина, сина нима вдома.2
    А невістка не сказала навіть слова. [5]
  16. – Піду я до доньки, донька горе знає,2
    Вона приголубить, про все розпитає.
  17. Пішла я до доньки, стала на брамі,
    Вийшов зять із хати з хмурими бровами.
  18. Вийшов зять із хати з хмурими бровами:
    – Забирайся, тьоща, з своїми шмутками! [6]
Музичні інструменти
Коментар (респондента, збирача, транскриптора)

[1] При повторі строфи перший рядок не повторюють. – Примітка транскриптора.
[2] Р-2).: Не перебивайте мене.
[3] Р-1).: То не так, перекрутили’сти все на світі. Р-2).: Нє. То потому.
[4] Та – варіант виконання. – Примітка ранскриптора.
[5] Р-1).: «Аж тепер піду я до доньки». Р-2).: То вже конець! Як син вже сказав: «Ходи, мати, жити, бо в хаті покої…» – тото вже конець! То я маю записано. Але я не знаю де я ї поставила. Я записано маю. З-2).: Як така пісня називалася? Р-1).: «Ой у полю, полю дуб на дуба звився… Р-2).: Гарний був синочок пока не женився…» З-2).: Така балада чи як то на неї казали, шо вона така довга-довга пісня? Р-1).: А я знаю? З-2).: Так просто така велика довга пісня. З-1).: Дуже гарна. З-2).: А в вас був Русальний тиждень, русальний? Р-1).: Шо тото означає? З-2).: В русалки в вас не вірили в селі, шо то такі були дівчата? З-1).: Не було такого?
[6] Р-2).: Тото в середині. А «пішла мати жито жати, а син каже: «Здраствуй!», то то З-2).: Ви того не співали, шо вийшов зять з хати з хмурими… Р-1).: То ми вам не співали.

Комунікативний контекст
так
Обрядовий контекст
Обставини виконання
Уснословесний жанр
Народномузичний жанр
Жанр (народне визначення)
Транскриптор
Т-1) Корчагіна Світлана
Мотиви