Твір «Не та ружа, що за садом, а та ружа – що в саду»

навігація у сеансі
Архівний шифр сеансу
Порядковий номер у сеансі
2
Початок твору/інципіт
Не та ружа, що за садом, а та ружа – що в саду
Текст
  1. Не та ружа, що за садом, а та ружа – що в саду.
    Не той милий, що двох любит, а той милий – що одну.2
  2. Уже листя пожовтіло, а ти, травко, зеленій.
    Мене вдома б’ют та й лают, а ти, милий, пожалій.2
  3. – Пожалів бе’м тебе, мила, якбе’м думав тебе брать.
    Через місяць, може, ранше, думаю тебе лешать.2
  4. – Як лишаєш мене, милий, як лишаєш – так лишай.
    Все, що було поміж нами, нікому не виявляй.2
  5. – Не виявлю, моя мила, бо я дуже тя любив.
    Так зробили лихі люде, що я тибе полишив.2
  6. Раз прийшла я на висілля, стала собі в стороні, –
    Покотились йому сльози ще й скоріше, як мені.2
Музичні інструменти
Коментар (респондента, збирача, транскриптора)
Комунікативний контекст
так
Обрядовий контекст
Обставини виконання
Уснословесний жанр
Народномузичний жанр
Жанр (народне визначення)
українська народна пісня
Транскриптор
Т-1) Корчагіна Світлана
Мотиви