Твір «Не та ружа, що за садом, а та ружа – що в саду»
Архівний шифр сеансу
Порядковий номер у сеансі
2
Початок твору/інципіт
Не та ружа, що за садом, а та ружа – що в саду
Текст
- Не та ружа, що за садом, а та ружа – що в саду.
Не той милий, що двох любит, а той милий – що одну.2 - Уже листя пожовтіло, а ти, травко, зеленій.
Мене вдома б’ют та й лают, а ти, милий, пожалій.2 - – Пожалів бе’м тебе, мила, якбе’м думав тебе брать.
Через місяць, може, ранше, думаю тебе лешать.2 - – Як лишаєш мене, милий, як лишаєш – так лишай.
Все, що було поміж нами, нікому не виявляй.2 - – Не виявлю, моя мила, бо я дуже тя любив.
Так зробили лихі люде, що я тибе полишив.2 - Раз прийшла я на висілля, стала собі в стороні, –
Покотились йому сльози ще й скоріше, як мені.2
Музичні інструменти
–
Коментар (респондента, збирача, транскриптора)
–
Комунікативний контекст
так
Обрядовий контекст
–
Обставини виконання
–
Уснословесний жанр
Народномузичний жанр
–
Жанр (народне визначення)
українська народна пісня
Місце побутування
Збирачі
Транскриптор
Т-1) Корчагіна Світлана
Мотиви
–