Твір «То хто хоче гроші мати та й все рахувати»

1. То хто хоче гроші мати та й все рахувати,
   То най їде в Америку − тяжко бідувати.
2. Яка тота Америка широка, велика,
   Як я до неї заїхав, не знав’им язика.
3. Як приїхав до Стриєсту, там синейке море,
   Вилят на шифу сідати, нищаслива доле.
4. А я робив в Америка, а й ми шия впухла,
   А про тото від долярів кишеня ми пукла. [1]

[1] Респондентка наговорила твір. – Примітка транскриптора.
З-1).: А то співалося? Р-1).: То співалося! З-1).: Ану, наспівайте на голос. Р-1).: То я таке… Р-4).; То так ся говорит. Р-2).: То так ся говорили. Я жінці, сестра двоюрідна в мене в Америці є, я їй проспівала, то дала ми долярів за то. З-1).: Ого. Р-1).: То я ї то поспівала…?… З-2).: Нашо нам та Америка, шо нам тут зле в Україні? Р-1).: Так, так. З-1).: То шо ви проказали, то воно не співалося, так? Р-1).: Та так ся говорило. З-1).: Проговорилося так. А, може, пам’ятаєте, були такі пісні про те, як справді люди їхали в Америку, виїжджали? Р-2).: А тої знаєм, Марись, Марись… Р-1).: Співаєм такої, як в тюрмі був, і в тюрмі… Р-2).: Марись, заспіваєм «Не та Гамерика». Р-4).: "Не та Гамерика славна і велика, як ся в ній набідовав, бо’м не знав язика". Р-3).: Нє, як таку, шо в тюрмі сидів, якусь таку. Тюремну пісню. Р-4).: Ти знала, знала. Р-1).: Но, а яку?