Твір «[Перейменування села Порудно на Калинівку]»

… [Від] колгоспу назвали село, колгосп імені Калініна, і тоді вже начали під ту марку і село стало Калинівка, сільрада стала Калинівка.
З-1).: Фактично так без причини просто-напросто переіменували.
Р-2).: То одні так є вот, я вже, таякби, вродився в Калинівці (то-то якраз десь в 61-му чи в 62-му її переіменували), а є вже ті, вот такі там старші від мене, шо вони в Пурудно породилися.
Р-1).: А моя бабуня з третього року, а її в паспорті записали Калинівка, а брат з 59-го був, він не-біжчик, то йому в паспорті записали Порудно [сміється]…
Р-2).: Бо він так сі вродив, в тому. А бабуні вже витяги робили вже за радянської влади через архів, а то вже було. Шо могли, то перейменували. [1]
Р-2).: То шо ми знаємо, шо воно є від того Калініна… А так як вотакі, вони знають – Калинівка, бо в нас дійсно тої калини кудийма (?), в нас богато, в нас біля школи ціла алея калини. І то так, хто не знає тої причини, чо так назвали, то …?… по-своєму.
Р-1).: Та Калинівки села є і в Вінницькій, і в Київській, і в багатьох районах, областях…

[1] З-1).: А село не хотіло взяти стару назву, повернути собі? З-3).: Дуже проблємно. Р-2).: То зараз проблємно, бо то всі документи… З-2).: Та Калинівка то дуже гарне… З-1).: Діти ваші вже не будуть знати, хто такий той Калінін…