Твір «У ниділю рано, як соничко сходи»

1. У ниділю рано, як соничко сходи,
   Богато й народу й до церкви ни ходи.2
2. Йа вже дзвони дзвонять, уже служба служи…,
   Господь нас чикає і за нами тужит.2
3. Там коло пристола Божа Мати стоїт
   І свого Синочка за нас грішних молит.2
4. – Ой Сину ж мій, Сину, Сину озлюблений,
   Будь же ми, Синочьку, людьом тирпилений.2
5. – Мамо ж моя, Мамо, Мамо озлюблена,
   Яка твоя прозьба – молитов приємна.2
6. Як я їх ни прошу, як їх не благаю,
   Вони ся й ни кают, каяння не мают.2
7. Караю громами, караю градами,
   А вни ся й ни кают, каяння ни мают.2
8. Війна нискінченна, голод страшний буде,
   Тогди християнам вже страдання буде. [1]2
9. Як злитят ангели, за/я/чнут трубіти,
   Тогди зійди Господь на двоє ділити.2
10. До нивірних скаже: «Я вас не приймаю.
    Ви мене не знали і я вас ни знаю».2
11. А до вірних скажи: «Ви мине любили.
    Славу усягнете, до царства підете».2

[1] Респондент пригадує наступні строфи твору. – Примітка транскриптора.