Твір «На помайбі, Жельман»

1. На помайбі, Жельман,
   На помайбі, єго брат,
   На помайбі, жельманова родино. [1]
2. Чого хоче Жельман,
   Чого хоче єго брат,
   Чого хоче, жельманова родино? [2]
3. Панни хочем, Жельман,
   Панни хочем, єго брат,
   Панни хочем, жельманова родино.
4. На який ґрунт, Жельман?
   На який ґрунт, єго брат?
   На який ґрунт, жельманова родино?
5. На циганський, Жельман,
   На циганський, єго брат,
   На циганський, жельманова родино.
6. А ми панну маєм,
   На циганський не даєм.
   Йди проч, жельманова родино. [3]
7. На власний ґрунт, Жельман,
   На власний ґрунт, єго брат,
   На власний ґрунт, жельманова родино. [4]
8. А вона в нас била,
   Нічо не робила,
   Яка сама негідниця,
   Так’їс ї навчила. [5]
9. А вона в нас била,
   Всьо добре робила,
   Така сама негідниця,
   Ти її навчила. [6]
10. Курови дуїла,
    В скібци ноги мила,
    Яка сама негідниця,
    Так’їс ї навчила. [7]

[1] Р-1).: Во тотийво. А тоти знову всі відповідали. – Примітка респондента.
[2] Р-1).: І тоді знову. – Примітка респондента.
[3] Р-1).: І вони сі вертают, тоди вони знову сі вертают. З-1).: А вони одна підходила до іншої. Р-1).: І вони вертают. Ні, всі, во як вас двоє во. Ми стоїмо на місці. А тоти вже приходять і нас просять. Р-2).: Вони йдут, ні, туди просят: «Та навернися, Жельмане, навернися, єго брат!». І вони вертаються і питаються, «на який грунт ше ви будете давали». На колгоспний – «не даємо». На який на там ше були? Р-1).: Потим є ж «на власний». Р-2).: Аж «на власний», на свій. З-1).: Як потім співали, як «на власний»? Р-1).: «На власний», туди вже дали. Дали, бо як ми ї во. З-1).: Ану заспівайте, ніби на власний, «на який грунт, Жельман». Ну так почніть.
[4] Р-2).: А ше шо? Р-1).: І тоді всьо. І туді її вже віддали. Р-2).: Чекай-чекай. «А ми панну мали…» Р-1).: А тамти тоді відспівуют [пригадують].
[5] Р-1).: І вигнали їх, вигнали, бо нічого не робила. А ми знов виспівуєм.
[6] Р-1).: І знов так її вигнали потім звідтам отак. Так переганяли. І потім вой, вже на той… Р-2).: В скібци, як то?
[7] Р-1).: Так доньку навчила [сміються]. З-1).: То так дівчина переходила, так? Р-1).: Так, так. Р-2).: Так, її там вони все так пихали. І вона так бігла до тих, а потім її знов сюда. З-1).: Ага, їй тоді таке співали, і вона бігла назад. Р-2).: Та, так, так. Її так, ніби, підпихають все, відпихають, вже вона нездала, не вміє нічого робити. Отакево ше. І ше шо… шо такого ше було?