Твір «Встаньте, не лежіте, город городіте»

1. Встаньте, не лежіте, город городіте.
   Ой, волода, волода.
2. Жеби не залетів сивий голубойко.
   Ой, волода, волода.
3. Жеби не забрав дівоцької краси.
   Ой, волода, волода.
4. Бо дівоцька краса, як літняя роса.
   Ой, волода, волода.
5. На Дунаю прана, на шнурах вішана.
   Ой, волода, волода.
6. На шнурах вішана, до скрині схована,
   Ой, волода, волода.
7. До скрині схована, ключиком замкнена.
   Ой, волода, волода.
8. Встаньте, не лежіте, город городіте.
   Ой, волода, волода.
9. Жеби не залетів сивий голубойко.
   Ой, волода, волода.
10. Та й жеби не забрав парібської краси.
    Ой, волода, волода.
11. Бо парібська краса як зимова роса.
    Ой, волода, волода.
12. На гнуївці прана, на кулак вішана.
    Ой, волода, волода.
13. На кулак вішана, під лаву схована.
    Ой, волода, волода. [1]

[1] З-1).: Шо то таке "волода"? Р-1).: Ну та такий приспів. Шоби йшло то. З-1).: А якось бавилися її? Р-1).: Та так само. Р-2).: Та тоже. То всі за руки лапалися і так в круговую ходили, хлопці-дівчєта і…