Твір «Іванів татунийко перед богойком лежет»

1. [1] Іванів татунийко2
   Перед Богойком лежит.
2. Перед Богойком лежит2
   Накриж [2] рученьки держит.
3. Шапку й у руках носи2
   Та й ся в Богойка проси:
4. – Ой пусти ня, Богойку,2
   Із раю на землицю.
5. Най же я ся подив’ю,2
   Як ми дитятко вбрано.
6. – Вбрано [3] дитятко, вбрано,2
   Вбрали дитятко й люди.
7. Вбрали дитятко й люди,2
   Жаль тобі, татцю, й буде.
8. Вбрано дитятко, вбрано2
   Й на посаг посаджено.
9. Вбрано вно, як панятко,2
   Й сідит си, сиротятко. [4]

[1] З-1).: Ви повинні таке пам’ятати, от як молода або молодий були сиротами, їм співали такі жалісливі пісні. Р-1).: А, так, так. О, то я заладкаю, би’сьте знали. Так, то я вам заладкаю. Так-так-так-так.
[2] Накриж = навхрест. – Примітка транскриптора.
[3] Вбране – варіант виконання. – Примітка транскриптора.
[4] Р-1).: І вже. Р-2).: Всьо, далі нема, всьо. З-1).: То така була співанка? Р-2).: Така ладканка була. Р-1).: Но, ше якої? Вже всьо, я вже вам ладкала ціле весіля, но а теперка п’єме горілку як шляки… [Учасників сеансу кличуть до столу]. Ходім, ходім, бо вже нас кличуть…