Твір «В неділю рано дощ накрапав»

1. В неділю рано дощ накрапав,
   Як ся на войну каждий збирав.
2. Як ся на войну каждий збирав,
   В ниділю рано жінку пращав.
3. – Пращай ня, жінко, бо я вже йду,
   Благослови ня на ту війну.2
4. Благослови ня на ту війну,
   Бо добре знаю, що ни вирну.2
5. Литіла куля чириз гору,
   Та й ударила у грудь мою.2
6. Та й ударила у грудь мою,
   Потикла кровця річенькою.2
7. Потикла кровця річенькою,
   Аж до тихого до Дунаю.2
8. А в тім Дунає бистра вода,
   Там розмавляла жінка моя.2
9. Там розмавляла жінка моя:
   – Дись мого мужя з войни нима.2
10. Дись мого мужя з войни нима,
    Дись ’го убила востра куля.2
11. Дись ’го убила востра куля,
    Дись присипала сира зимля.2
12. Дись присипала сира зимля,
    Дись примулила бистра вода.2
13. Дись примулила бистра вода,
    А діти плачут: "Тата нима".2
14. А діти плачут: "Тата нима,
    Хто ж нам поворе, прийде весна.2
15. Хто ж нам поворе, прийде весна,
    Хто ж нам покосит, прийдут жнива.2
16. Хто ж нам покосит, прийдут жнива,
    Хто ж нам дась їсти, прийде зима".2
17. [1] В ниділю рано дощ накрапляв,
    Як ся на войну каждий збирав.2

[1] З-1).: І ше перший куплет [повторіть]. – Примітка збирача.