Твір «Як поляки село спалили»

З-1).: А шо то ви кажете – село погоріло, коли то воно погоріло?
Р-1).: В тридцеть дев’ятім році.
Р-2).: Наше всьо село спалене було: не було ни церкви, ни хатини, ничого.
З-1).: А від чого згоріло так?
Р-1)., Р-2).: Поляки спалили!
З-1).: Поляки спалили?
Р-2).: Так. То зачиналися українці з поляками, та й…
З-1).: Ну, так і нарід вирізали чи нє. Чи то так?
Р-2).: Ні, нарід не вирізали, то якісь проходили, варта йшла, чи якісь з Турки йшли, туво в Лімні були поляки та йшли долі село. То такі варта була, та й взєли та й їх примкнули, такі си українці будували Україну завчасу, та й їх примкнули. Та рано шяндар вийшов та просив би пустили, та вни ни хотіли, то позвонили в Турку, з’їхалися, та й хто втік то втік, шось билося штири та й. Та й вже йшли від Бережка, знали відки, всьо спалили хата в хату. В нас бив магазин, то навіть там розказували, жи в нас брали бинзину обіляли, всьо спалили. Та й так нарід тільку років ту жив.