Твір «Ой в полі, й у полі, стелиться в полі туман»

1. Ой в полі, й у полі, стелиться в полі [1] туман,
   Раньше гуляв з дівчиною в темному гаю козак.2
2. Гуляли вони, гуляли, до них циганка прийшла:
   − Давай ми, дівчино, рученьку – правду скажу тобі я.2
3. − А я циганам не вірю, бо він кохає мене,
   Вийди, циганко, із гаю, щоб я не бачив тебе.2
4. Циганка з гаю не вийшла, правду сказала мені,
   Милий мене покидає, більше не вернеться, ні.2
5. – Ой ти, козаче соколю, не зводь дівчини з ума,
   Бідна вона сиротина, батька у неї нема.2
6. − А я дівчину не зводжу, а я дівчину люблю,
   Бідну її сиротину к серцю свому пригорну.2

[1] сивий – варіант виконання. – Примітка транскриптора.